Притчі, або Життєва мудрість

ПРИТЧА ПРО ВИКОНАННЯ БАЖАНЬ

      На задвірках Всесвіту знаходився один магазинчик. Вивіски на ньому давно вже не було - її колись забрав ураганом, а нову господар не став прибивати, тому що кожен місцевий житель і так знав, що магазин продає бажання.

    Асортимент магазину був величезний, тут можна було купити практично все: величезні яхти, квартири, заміжжя, пост віце -президента корпорації, гроші, дітей, улюблену роботу, гарну фігуру, перемогу в конкурсі, великі машини, влада, успіх і багато-багато іншого. Не продавалися тільки життя і смерть - цим займався головний офіс, який перебував в іншій Галактиці.

   Кожен прийшов в магазин ( а є ж і такі бажаючі, які жодного разу не зайшли в магазин, а залишилися сидіти вдома і просто бажати ) у першу чергу дізнавався ціну свого бажання.

   Ціни були різні. Наприклад, улюблена робота коштувала відмови від стабільності і передбачуваності, готовність самостійно планувати і структурувати своє життя, віри у власні сили і дозволу собі працювати там, де подобається, а не там, де треба.

   Влада коштувала трохи більше: треба було відмовитися від деяких своїх переконань, вміти всьому знаходити раціональне пояснення, вміти відмовляти іншим, знати собі ціну (і вона повинна бути достатньо високою ), дозволяти собі говорити «Я», заявляти про себе, незважаючи на схвалення або несхвалення оточуючих.

   Деякі ціни здавалися дивними - заміжжя можна було отримати практично задарма, а от щасливе життя коштувало дорого: персональна відповідальність за власне щастя, вміння отримувати задоволення від життя, знання своїх бажань, відмова від прагнення відповідати очікуванням оточуючих, уміння цінувати, те, що є, дозвіл собі бути щасливим, усвідомлення власної цінності і значущості, відмова від бонусів «жертви», ризик втратити деяких друзів і знайомих.

   Не кожен прийшов в магазин був готовий відразу купити бажання. Деякі, побачивши ціну, відразу розверталися і йшли. Інші довго стояли в задумі, перераховуючи готівку і розмірковуючи, де б дістати ще засобів. Хтось починав скаржитися на занадто високі ціни, просив знижку або цікавився розпродажем.

   А були й такі, які діставали всі свої заощадження і отримували заповітне бажання, загорнуте в красивий блискучий папір. На щасливчиків заздрісно дивилися інші покупці, пліткувати про те, що, господар магазину - їх знайомий, і бажання дісталося їм просто так, без жодних зусиль.

   Господарю магазину часто пропонували знизити ціни, щоб збільшити кількість покупців. Але він завжди відмовлявся, тому що від цього страждала б і якість бажань.

   Коли у господаря запитували, чи не боїться він розориться, то він хитав головою і відповідав, що в усі часи будуть знаходитися сміливці, готові ризикувати і змінювати своє життя, відмовлятися від звичного і передбачуваного життя, здатні повірити в себе, що мають сили і засоби для того, щоб оплатити виконання своїх бажань.

   А на дверях магазину вже добру сотню років висіло оголошення : «Якщо твоє бажання не виконується - воно ще не оплачено».

Доброго вечора всім!

            Притча – це не просто коротке оповідання, в ній закладена певна мудрість, це – певний урок, це маленький або великий закон Світу, в якому ми живемо. Вона допомагає зрозуміти ці Закони, бо притча – це мистецтво слова попадати в саме серце. Це – своєрідний навчальний посібник, який допоможе уважному і вдумливому учневі мандрувати Світом усвідомлено і радісно.

Абуль-Фарадж називав притчі розповідями, які освіжають розум і видаляють із серця горе і смуток. «Нехай вони послужать втіхою для жадаючих, зцілюючим бальзамом для людей з «розбитим серцем», путівником для тих, хто любить настанови і найкращим другом для любителів гумору» - писав він.

ПРИТЧА ПРО ЦІННІСТЬ ЧАСУ

Уявіть, що у вас є банківський рахунок, на який щоранку виплачують $86 400. Але цей баланс не переноситься на наступний день. Тобто, кожного вечора банк забирає з вашого ранку все те, що вони не змогли витратити за день. Що б ви робили? Використовували б кожен цент, правда? Кожен з нас має такий банк. І це - ЧАС. Кожного ранку ви отримуєте 86 400 секунд. Кожної ночі, час, який ви не використали для певних цілей, вичеркується як втрачений. Він не переноситься на наступний день. Перевищити баланс не можна, тож кожного ранку для вас відкривається новий рахунок. А кожної ночі все невикористане згоряє. Ви повинні жити теперішнім і користати з того балансу, який маєте. Інвестуйте з розумом, щоб отримати здоров'я, радість і успіх!

Час пливе! Живіть достойно.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО РОКУ, уявіть себе студентом, що провалив курс.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО МІСЯЦЯ, уявіть себе матір'ю, що передчасно народила дитину.

Щоб зрозуміти цінність ОДНОГО ТИЖНЯ, уявіть себе редактором щотижневика.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ГОДИНИ, уявіть себе закоханими, що чекають на зустріч.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ ХВИЛИНИ, уявіть себе людиною, що запізнилася на потяг.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ СЕКУНДИ, уявіть себе особою, яка щойно уникнула нещасного випадку.

Щоб зрозуміти цінність ОДНІЄЇ МІЛІСЕКУНДИ, уявіть себе спортсменом, що виграв срібну медаль на Олімпіаді.

Цінуйте кожну СВОЮ мить! І цінуйте ще більше, коли проводите її з кимось особливим, з тим, хто цього заслуговує. І пам'ятайте: час ні на кого не чекає.

Вчорашнє - це вже історія. Що буде завтра - таємниця. Сьогодення - це дар. Ось чому його і називають "теперішнім\подарунком" (гарна гра слів: present - у значенні "теперішнє" і present - як подарунок, презент)